скоригованість

[skorɪɦoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість або стан того, що може бути виправленим, відкоригованим, підлаштованим під певні вимоги або стандарти.

  2. У техніці, метрології — характеристика приладу, системи чи процесу, що вказує на можливість їх налаштування, регулювання для досягнення необхідної точності або правильного функціонування.

  3. У психології, педагогіці — здатність особистості адаптуватися до змінних умов соціальногосередовища, змінювати свою поведінку під впливом нового досвіду або вимог.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скоригованість, р. скоригованості, д. скоригованості, з. скоригованість, о. скоригованістю, м. скоригованості, к. скоригованосте

Більше записів