скоригованість

1. Властивість або стан того, що може бути виправленим, відкоригованим, підлаштованим під певні вимоги або стандарти.

2. У техніці, метрології — характеристика приладу, системи чи процесу, що вказує на можливість їх налаштування, регулювання для досягнення необхідної точності або правильного функціонування.

3. У психології, педагогіці — здатність особистості адаптуватися до змінних умов соціального середовища, змінювати свою поведінку під впливом нового досвіду або вимог.