Значення
-
Властивість або стан того, що може бути виправленим, відкоригованим, підлаштованим під певні вимоги або стандарти.
-
У техніці, метрології — характеристика приладу, системи чи процесу, що вказує на можливість їх налаштування, регулювання для досягнення необхідної точності або правильного функціонування.
-
У психології, педагогіці — здатність особистості адаптуватися до змінних умов соціальногосередовища, змінювати свою поведінку під впливом нового досвіду або вимог.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скоригованість, р. скоригованості, д. скоригованості, з. скоригованість, о. скоригованістю, м. скоригованості, к. скоригованосте