1. Вид кириличного письма, що виник у XIV ст. із напівуставного письма, характеризується швидким, спрощеним, часто зв’язаним написанням літер, нахилом букв, багатьма скороченнями та використовувався в канцелярському, дипломатичному та приватному листуванні.
2. Стиль швидкого, зв’язного рукописного письма, курсив.
3. Те, що написано таким почерком; рукописний текст, документ, виконаний скорописом.