скоропал

[skoropɑl] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (іст.) Назва першого українського друкованого букваря, виданого у 1574 році у Львові Іваном Федоровим; повна назва — «Буквар словенского языка є҆зыка».

  2. (перен., книжн.) Перша, початкова, елементарна книга з якої-небудь науки; підручник для початкового навчання, абетка (у переносному значенні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скоропали, р. скоропала, д. скоропалові, з. скоропал, о. скоропалом, м. скоропалі, к. скоропале

Більше записів