скорохват

[skoroxʋɑt] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що вказує на швидкість або поспішність дій предків носія.

  2. У технічному сленгу (переважно залізничному) — пристрій або елемент конструкції, призначений для швидкого з’єднання, фіксації чи захоплення чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

р. скорохвату, д. скорохватові, з. скорохват, о. скорохватом, м. скорохваті, к. скорохвате

Більше записів