скорення

1. (діал.) Дія за значенням дієслова скоренити; підкорення, підкоряння, підпорядкування.

2. (діал.) Стан того, хто скорений; покірність, покора.

3. (діал., рідк.) Те саме, що коріння 1 (рослини).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |