Значення
-
Властивість бути скорегованим; узгодженість, гармонійне співвідношення різних елементів, показників або процесів, що досягається в результаті коригування.
-
У статистиці та наукових дослідженнях — стан, коли дані, методи або результати приведені у відповідність з певними стандартами, вимогами або умовами для забезпечення їх порівнянності та точності.
-
У плануванні та управлінні — взаємна узгодженість окремих частин, етапів чи ресурсів загального плану або програми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скорегованість, р. скорегованості, д. скорегованості, з. скорегованість, о. скорегованістю, м. скорегованості, к. скорегованосте