скордатура

[skordɑturɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Скордатура — спеціальне налаштування струн музичного інструмента (здебільшого струнного смичкового, рідше — щипкового), що відрізняється від звичайного, стандартного строю, з метою отримання іншого тембру, розширення діапазону або полегшення виконання певних технічних прийомів.

  2. Скордатура — позначка в нотному записі, що вказує виконавцю на необхідність переналаштувати інструмент згідно з вимогами твору, тоді як ноти записані так, ніби інструмент має стандартний стрій (тобто позначають аплікатуру, а не реальну висоту звуку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скордатура, р. скордатури, д. скордатурі, з. скордатуру, о. скордатурою, м. скордатурі, к. скордатуро

Більше записів