скорчений
[skort͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який перебуває у станісудомного скорочення м’язів, зігнутий через біль або хворобу (про частини тіла).
-
Який викликає різкий біль, судоми, корчі (про відчуття, стан).
-
Перен. Напружений, незвично зігнутий, невільний, скутий (про позу, рухи, положення тіла).
-
Перен. Про людину: зігнутий, зморщений від старості, хвороби або важкої праці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скорчений, р. скорченого, д. скорченому, з. скорченого, о. скорченим, м. скорченім