скора

Тлумачення із “Словника української мови”* СКОР А , и , ж., заст. Невичинена шкура звіра . Запахи скори й меду [ на торжку ], заморські пахощі й запаморочливий дух свіжої смаженини ( Загреб ., Диво , 1968, 109). Тлумачення із “Словника української мови”* ШВИДК И Й , а , е . 1. Який відбувається , здійснюється з великою швидкістю , дуже рухливий ; стрімкий . Хто не знає тих швидких потоків , що шумно вискакують з похилин і крутяться жваво по широких зарінках ? ( Кобр ., Вибр., 1954, 83); Подолати швидку течію влітку голому чоловікові й то тяжко , взимку ж неможливо (Тют., Вир , 1964, 122); // Здатний до стрімких , інтенсивних рухів , дій ( про людину , тварину ). Синіється тут прозора вода , гуляють по ній червонопері клені та швидкі плотиці (Фр., III, 1950, 7); Старшенький [ син ] удався собі тихий , слухняний , все за книжкою сидів , а меншеньке таке вродилось швидке .. – тільки йому й діла , що гаса було по господі , шпурляє камінням та собак б’є (Стор., І, 1957, 30); Малаєць видається чорнявим жуком . Він меткий , швидкий , очі вузенькі , як щілини , говорить багато , рухається проворно , добрий купець і сміливий розбійник (Ю. Янов., II, 1958, 152); – А що то за дівка була ! Білявенька , моторненька , швидка , прудка (Кв.-Осн., II, 1956, 423); // Схильний поспішати з чимсь . [ Любов :] Ах , які ви швидкі . Так-то вам легко вечірку справити (Л. Укр., II, 1951, 17); – Ви вже ячмінь кінчили ? – Який швидкий . З неділі почну ( Стельмах , II, 1962, 409); // Спритний ( про руки ). Пильна робота ! Голка жваво поблискує в швидких руках (Л. Укр., III, 1952, 473); // до чого , перен., розм. Який легко реагує на щось , проймається чимсь . Та коли Йойна був захланний .., при тім облесливий і швидкий до гніву , то Нута був спокійний , любив жарти і кпини , а з робітниками поводився , як з добрими сусідами (Фр., IV, 1950, 12); – Зонька така незгідлива , така швидка до суперечки (Вільде, Сестри .., 1958, 317); // у знач. ім. швидк и й , ког о , ч. Те саме , що Швидк и й п о їзд ( див . п о їзд ). Крізь ніч донецьким степом летить швидкий “Москва-Сочі” ( Головко , І, 1957, 455). Швидк и й п о їзд див . п о їзд . @ Швидк и й на р у ку див . рук а ; Швидк и й ( швидк а ) на яз и к див . яз и к . 2. Який відзначається великою частотою рухів , стрімкістю . Од швидкої ходи він аж вихав полами на повітрі , а волосся на голові настовбурчилось вгору , ніби легкий пух (Н.- Лев ., І, 1956, 123); Коні бігли рівною , швидкою риссю , втомлено поводячи змиленими боками ( Тулуб , В степу .., 1964, 23); І саме в цей час на ганку загупали чиїсь швидкі кроки , потім шалено задзвонив дзвоник ( Стельмах , І, 1962, 448); // Який виконується , здійснюється енергійно , активно , відзначаючись високим темпом . Сміючись , розказувала [ пані ], як сьогодні Христя здивувалася її в’язанню , її швидкому перебиранню пальцями ( Мирний , III, 1954, 159); Картина постає : зібравсь гурточок , Провадить речі , і співа , й гука, На клавішах твоїх швидкий , гучний таночок Чиясь весела виграва рука (Л. Укр., І, 1951, 32); Очі в нього [ коня ] туманіють , дих гарячий і швидкий … ( Сос ., І, 1957, 386); // Поспішний ( про мовлення , розмову і т. ін. ). Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Л. Укр., III, 1952, 514); Чеченці ходили від хати до хати чорною овечою отарою . То тут , то там чулася їхня швидка гортанна мова (Тют., Вир , 1964, 361); Терпцю йому ставало не більше , як на півгодини, так гнітив його Чуприна чи Кравчина своєю галасливістю , сміхом і неймовірно швидкою й голосною розмовою ( Довж ., І, 1958, 74); // Меткий ( про очі , погляд ). Огонь блиснув на його лице і проти вогню заблищали його чорні швидкі очі й забігали разом по всіх бурлаках , неначе він дивився заразом кожному в очі (Н.- Лев ., II, 1956, 216); Малахов кинув на нього швидкий гострий погляд (Собко, Справа .., 1959, 121); // перен. В якому виявляється жвавість . Галя по своїй швидкій натурі не так піддається журбі (Л. Укр., V, 1956, 29); // Який активно , інтенсивно діє . Тут не було ні гармат , ані бомб , ні швидких кулеметів .. Все шаблею ( Тич ., І, 1957, 262); // у знач. ім. швидк а , к о ї , ж. Танок , що виконується у прискореному темпі . Музики заграли швидкої .. Почали [ танцюристи ] підскакувати заразом на обох ногах , але не разом , а одно за другим , неначе ступи в млині (Н.- Лев ., III, 1956, 78). ^ Кар е та швидк о ї допом о ги див . кар е та ; Швидк а допом о га див . допом о га . @ На швидк у р у ку див . рук а . 3. Який повинен з’явитися , відбутися , статися через короткий проміжок часу , незабаром ; скорий . Я вже так скучив за тобою і за домом , що радію швидкій стрічі ( Коцюб ., III, 1956, 337); Батько сподівається на моє швидке повернення з фронту ( Кол ., На фронті .., 1959, 13); З тієї хвилини , безмірно радіючи швидкому синовому одужанню , вже не могла [ мати ] звільнитися і від щемливої , дедалі наростаючої тривоги : віщувало серце , що як тільки зміцніють синові крила ,- не втримати його в хаті , знову гайне по світах ( Гончар , II, 1959, 198). 4. Який характеризується особливою швидкістю здійснення чогось . Якось занадто вже скоро осів о. Василь : в швидкім темпі почало відростати йому черево , звисало молоде воло , рухи ставали лінивими і число їх все зменшалося (Хотк., II, 1966, 11); Швидке зростання радянської економіки обумовлює неухильне піднесення добробуту і культурного рівня трудящих ( Наука .., 2, 1957, 5); Швидкими темпами розвивається хімічна промисловість ( Ком . Укр., 3, 1965, 22); // Скороминущий , недовговічний . Щастя колишнього хвилі злотисті Час так швидкий пожира, мов огонь ,- Гинуть ті хвилі , мов квіти барвисті . Тільки й згадаєш : ” Ох , милий був сон !.., (Л. Укр., І, 1951, 14). @ До швидк о го поб а чення див . поб а чення .