Древослів

Словник Української Мови

скопці

[skopt͡si] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Релігійна секта в Російській імперії, що виникла в другій половині XVIII століття, послідовники якої (чоловіки) практикували ритуальну кастрацію (оскоплення) заради “спасіння душі” та досягнення “духовної чистоти”.

  2. Послідовники цієї секти, члени релігійної громади скопців.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скопець, р. скопця, д. скопцеві, з. скопця, о. скопцем, м. скопцеві, к. скопцю

Більше записів