Значення
-
Процес об’єднання, зміцнення та консолідації чого-небудь (наприклад, різних частин, елементів, груп, капіталу) в єдине ціле, монолітну структуру з метою підвищення стійкості, ефективності чи впливу.
-
У фінансово-економічній термінології — об’єднання активів, пасивів, операцій або фінансової звітності кількох юридичних осіб в єдину структуру (консолідовану групу) для отримання єдиного фінансового результату.
-
У політичному та соціальному контексті — процес внутрішнього зміцнення, об’єднання сил та інтересів для досягнення спільної мети або протидії зовнішнім викликам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сконсолідування, р. сконсолідування, д. сконсолідуванню, з. сконсолідування, о. сконсолідуванням, м. сконсолідуванні, к. сконсолідування