сконфужений

[skonfuʒɛnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який перебуває у стані конфузу, збентеження, ніяковості; збентежений, зніяковілий, засоромлений.

  2. Який виражає конфуз, збентеження; ніяковий, засоромлений (про вигляд, посмішку тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сконфужений, р. сконфуженого, д. сконфуженому, з. сконфуженого, о. сконфуженим, м. сконфуженім

Більше записів