сконфужений

1. Який перебуває у стані конфузу, збентеження, ніяковості; збентежений, зніяковілий, засоромлений.

2. Який виражає конфуз, збентеження; ніяковий, засоромлений (про вигляд, посмішку тощо).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |