Значення
-
Властивість або стан бути скомпонованим; організованість окремих частин у цілісну, гармонійну структуру.
-
У мистецтві та дизайні — якісна характеристика твору, що відображає вдале поєднання й збалансованість його елементів (композиційних, кольорових, формальних тощо) у єдине ціле.
-
У техніці та інженерії — характеристика виробу або системи, що свідчить про раціональне та компактне розташування його складових частин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скомпонованість, р. скомпонованості, д. скомпонованості, з. скомпонованість, о. скомпонованістю, м. скомпонованості, к. скомпонованосте