скомплектованість

Стан, коли щось повністю укомплектоване, має наявність усіх необхідних складових частин, елементів або кадрів для повноцінного функціонування.

Властивість бути сформованим, організованим у цілісну, завершену структуру (про колектив, підрозділ, набір предметів тощо).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |