1. Який розколовся, розпався на частини внаслідок удару або тиску; розбитий, розтрощений.
2. Який має тріщину, розколину; розщеплений, подрібнений.
3. (переносно) Виснажений, знесилений, змучений (про людину).
Словник Української Мови
Буква
1. Який розколовся, розпався на частини внаслідок удару або тиску; розбитий, розтрощений.
2. Який має тріщину, розколину; розщеплений, подрібнений.
3. (переносно) Виснажений, знесилений, змучений (про людину).
Error: no such table: sentences