скоблильник

[skoblɪlʲnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (іст.) Ремісник, який займався скоблінням (очищенням, обробкою) шкір або дерева за допомогою спеціального ножа — скобеля.

  2. (заст.) Той, хто скоблить, чистить, зрізує щось гострим інструментом; робітник з такою діяльністю.

  3. (техн., заст.) Інструмент для скобління, механічне пристосування або верстат для зрізання тонкого шару матеріалу з поверхні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скоблильник, р. скоблильника, д. скоблильникові, з. скоблильника, о. скоблильником, м. скоблильникові, к. скоблильнику

Більше записів