скобка

1. Парний друкарський знак у вигляді невеликої горизонтальної риски з загнутими вниз кінцями, що використовується для виділення слів, частин тексту або для введення пояснювальної інформації; дужка такого виду.

2. Парний знак у вигляді вертикальної або похилої риски з загином, що вживається в математиці, лінгвістиці та інших галузях для позначення порядку дій, об’єднання елементів тощо (наприклад, квадратна, фігурна, кутова скобка).

3. Деталь, елемент конструкції у вигляді вигнутої смуги, платівки або стрижня, що служить для кріплення, з’єднання чи підтримки чогось.

4. У переносному значенні — обмеження, умова, що стримує чи зв’язує дії, висловлювання.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |