Значення
-
Парний друкарський знак у вигляді невеликої горизонтальної риски з загнутими вниз кінцями, що використовується для виділення слів, частин тексту або для введення пояснювальної інформації; дужка такого виду.
-
Парний знак у вигляді вертикальної або похилої риски з загином, що вживається в математиці, лінгвістиці та інших галузях для позначення порядку дій, об’єднання елементів тощо (наприклад, квадратна, фігурна, кутова скобка).
-
Деталь, елемент конструкції у вигляді вигнутої смуги, платівки або стрижня, що служить для кріплення, з’єднання чи підтримки чогось.
-
У переносному значенні — обмеження, умова, що стримує чи зв’язує дії, висловлювання.
Правопис та відмінювання
н. скобка, р. скобки, д. скобці, з. скобку, о. скобкою, м. скобці, к. скобко