склянкотримач

[skljɑnkotrɪmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спеціальна підставка або кріплення, призначене для фіксації склянки, келиха чи іншої посудини, щоб утримувати її у вертикальному положенні та запобігати перекиданню.

  2. Пристрій, часто виконаний з металу, дерева або пластику, що кріпиться до вертикальної поверхні (наприклад, стіни, поруччя, стійки) або встановлюється на стіл для зручного та безпечного розміщення склянки.

  3. Елемент обладнання в громадських закладах (кафе, барах, поїздах), а також у побуті (у ванній кімнаті, автомобілі, на пікніку), що дозволяє зафіксувати посуд і звільнити руки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. склянкотримач, р. склянкотримача, д. склянкотримачеві, з. склянкотримач, о. склянкотримачем, м. склянкотримачеві, к. склянкотримачу

Більше записів