Древослів

Словник Української Мови

склячий

[skljɑt͡ʃɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Який виготовлений зі скла або містить скло.

  2. Який має властивості, схожі на скло (наприклад, прозорість, блиск, крихкість).

  3. Прозорий, чистий, дзвінкий (про воду, повітря тощо).

  4. Нерухомий, остеклянілий, без життя (про погляд, очі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. склячий, р. склячого, д. склячому, з. склячий, о. склячим, м. склячім, к. склячий

Більше записів