складачка

[sklɑdɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Розмовна назва для складаного (багатофункціонального) ножа, у якого лезо закривається в руків’я.

  2. Розмовна назва для складаного мебля, зокрема розкладаного стільця або ліжка.

  3. У техніці — розмовна назва складаного інструменту або пристрою (наприклад, складачка-рулетка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. складачка, р. складачки, д. складачці, з. складачку, о. складачкою, м. складачці, к. складачко

Більше записів