скіпець

[skipɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Мінеральна речовина, що утворюється на поверхні ґрунту або гірських порід у вигляді тонкої плівки або кірки, зазвичай білуватого, сірого або жовтуватого кольору; вицвіт солей.

  2. (переносне значення) Тонкий шар чого-небудь, що покриває поверхню; наліт, плівка.

  3. (діалектне) Тверда кірка на поверхні чого-небудь (наприклад, насипаного цукру, застиглого вару), а також сама ця речовина, що застигла шаром.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скіпець, р. скіпця, д. скіпцеві, з. скіпець, о. скіпцем, м. скіпцеві, к. скіпцю

Більше записів