скіпчина

[skipt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (історичне) Назва великої грошової одиниці, карбованої сріблом, яка перебувала в обігу на українських землях у XIV–XV ст.; дорівнювала приблизно 48–60 динарам або 24–30 краковським грошам.

  2. (історичне, переносне) Велика сума грошей, статок, багатство.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скіпчини, р. скіпчина, д. скіпчинові, з. скіпчина, о. скіпчином, м. скіпчині, к. скіпчине

Більше записів