скімлення

[skimlɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Дія за значенням дієслова “скімлити“; вираження невдоволення, нарікання, скарги, часто з плачем або нявчанням.

  2. (перен.) Нудне, одноманітне та невиразне звучання (про музику, спів тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скімлення, р. скімлення, д. скімленню, з. скімлення, о. скімленням, м. скімленні, к. скімлення

Більше записів