Значення
-
Музичний стиль, що виник у Великій Британії наприкінці 1950-х років як своєрідна, часто імпровізована та аматорська, суміш джазу, блюзу та народних мотивів, що характеризується простою технікою виконання та використанням нетрадиційних інструментів (наприклад, гребінців, дощок для прання).
-
Музична композиція, створена або виконана в цьому стилі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скіфл, р. скіфла, д. скіфлові, з. скіфл, о. скіфлом, м. скіфлі, к. скіфле