скіф

1. Представник давніх кочових іранськомовних племен, що мешкали в Євразійському степу (Причорномор’я, Кавказ, Приазов’я) у період з VII ст. до н.е. по III ст. н.е.

2. Переносно: людина, яка за характером або способом життя нагадує кочівника-воїна з давніх скіфських племен — сувора, невибаглива, вольова.

3. Рідкісне, заст.: мешканець або уродженець історичного регіону Скіфія.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |