1. Розкол у християнській церкві, що призводить до утворення окремих, часто ворогувальних, течій або конфесій; церковний роздор.
2. (В історії) Велика схизма 1054 року — поділ християнської церкви на східну (православну) з центром у Константинополі та західну (католицьку) з центром у Римі.
3. (Переносно) Серйозний розкол, розбрат, роз’єднання всередині будь-якої організації, громадської групи чи ідеологічного руху.