схиблений
[sxɪblɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має схиблення, психічне розладження; божевільний, ненормальний.
-
Який надмірно захоплений чимось, одержимий якоюсь ідеєю, прагненням; фанатичний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. схиблений, р. схибленого, д. схибленому, з. схибленого, о. схибленим, м. схибленім