Древослів

Словник Української Мови

схвальність

[sxʋɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “схвальний“; позитивна оцінка, визнання, схвалення.

  2. (у лінгвістиці) Категорія дієслова, що виражає ставлення мовця до дії за ступенем її бажаності, реальності амоційного сприйняття; одна з модальних категорій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. схвальність, р. схвальності, д. схвальності, з. схвальність, о. схвальністю, м. схвальності, к. схвальносте

Більше записів