схоплювання

[sxopljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “схоплювати“; миттєве, швидке взяття, захоплення когось або чогось руками або за допомогою знаряддя, механізму.

  2. (у техніці) Процес зачіплення, захоплення однієї деталі іншою для передачі руху або фіксації; початок спільної роботи взаємопов’язаних механізмів.

  3. (переносно) Миттєве, швидке сприйняття, усвідомлення чогось розумом; осягнення суті явища, ідеї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. схоплювання, р. схоплювання, д. схоплюванню, з. схоплювання, о. схоплюванням, м. схоплюванні, к. схоплювання

Більше записів