1. Стосовний до схоластики — середньовічної філософської течії, що поєднувала християнське богослов’я з логічними методами античної філософії (перев. Арістотеля); властивий цій течії.
2. Характерний для схоластики як методу, що ґрунтується на формальній логіці, абстрактних міркуваннях, відірваних від життя, практики та досвіду; формалістичний, безплідний, догматичний.
3. (У переносному значенні) Позначає щось надто складне, заплутане, перевантажене абстрактними, формальними деталями та відтінками змісту.