1. Послідовник схоластики — середньовічної філософської течії, що поєднувала християнське богослов’я з логічними методами античної філософії (переважно Арістотеля).
2. Людина, яка займається безплідним мудруванням, формальними та відірваними від життя міркуваннями; буквоїд.