1. Дія за значенням дієслова “сходити” у значенні йти, рухатися знизу вгору; підйом на вершину гори, пагорба тощо.
2. (астр.) Рух небесного тіла (Сонця, Місяця, планети, зірки) через меридіан спостерігача; момент такого руху, коли тіло досягає найвищої точки над горизонтом.
3. (перен.) Початок появи, виникнення чогось (наприклад, сходження зірок на естрадному небосхилі).
4. (біол.) Поява паростків із насінин або спор, що проросли; такі паростки.
5. (тех.) Процес з’єднання, зближення деталей механізму або частин конструкції.