сходоцентризм

[sxodot͡sɛntrɪzm] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Ідеологічна, культурна або наукова концепція, що розглядає Схід (східні цивілізації, країни Азії тощо) як першоджерело, центральну та найважливішу основу світового розвитку, історії чи духовності, часто на противагу євроцентризму.

  2. У більш вузькому, історико-філософському сенсі — система поглядів, що виводить початок всієї світової культури, мови, міфології та знань з території Східної Європи, зокрема Русі-України, проголошуючи її прабатьківщиною індоєвропейських народів та цивілізацій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сходоцентризм, р. сходоцентризму, д. сходоцентризмові, з. сходоцентризм, о. сходоцентризмом, м. сходоцентризмі, к. сходоцентризме

Більше записів