Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* СХОД , розм. СХІД , сх о ду , ч., іст. Те саме , що сх о дка 2-4. За законами про реформу [1861 р.] на селі була запроваджена нова система органів управління селянами . У селах збирався сільський сход , який обирав сільського старосту , збирача податей і т. д. (Іст. УРСР, І, 1953, 479); Схід побратимів назначений був на неділю (Фр., V, 1951, 360); – Найбільше лютує на мене Підпара . В неділю кричав на сході : таких , як Кандзюба , в Сибір ( Коцюб ., II, 1955, 40); [ Горох :] Громадяни !.. Сход горбачівської громади оголошую одкритим (Мик., І, 1957, 60); – Тимофію ! – начальницьким голосом гукнув старшина . – Ти перед людьми свого характеру не показуй ! Іди проспись! Тут … громада , сход . А ти … (Смолич, Мир .., 1958, 184); На сільському сході повстанці обрали революційний комітет , якому доручили всю законодавчу і виконавчу владу ( Кучер , Дорога .., 1958, 4).
Правопис та відмінювання
н. сход, р. сходу, д. сходові, з. сход, о. сходом, м. сході, к. сходе