Значення
-
Метод пізнання або зображення дійсності, за якого виділяються лише основні, найважливіші риси, властивості предметів чи явищ, зі спрощенням деталей та індивідуальних особливостей.
-
Нахил до спрощеного, надмірно узагальненого трактування або представлення складних питань, явищ, процесів, що не враховує їхню повноту та конкретику.
-
У мистецтві та літературі — спосіб творчості, що характеризується умовністю, відходом від життєвої правди, заміненою сухим, шаблонним зображенням дійсності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. схематизм, р. схематизму, д. схематизмові, з. схематизм, о. схематизмом, м. схематизмі, к. схематизме