скерцо

[skɛrt͡so] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Музична п’єса жвавого, грайливого характеру, що зазвичай є частиною сонатно-симфонічного циклу (симфонії, сонати, квартету тощо) і виконується в швидкому темпі.

  2. Самостійна музична композиція з такими ж характерними рисами (жвавість, грайливість, часто гумор), створена для різних інструментів або оркестру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скерцо, р. скерцо, д. скерцо, з. скерцо, о. скерцо, м. скерцо, к. скерцо

Більше записів