1. Прикметник, що стосується скерування, призначений для скерування або регулювання напрямку, орієнтації чи траєкторії чогось (наприклад, скеровна система, скеровна ракета).
2. У техніці та технологіях — властивість пристрою, механізму чи системи, здатного керувати рухом, забезпечувати наведення на ціль або підтримувати заданий курс.