скаженкуватість

[skɑʒɛnkuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “скаженкуватий“; схильність до різких, нестриманих, начебто скажених виявів поведінки, емоцій або дій.

  2. (у літературознавстві) Характерна риса творчості письменника-футуриста Михайля Семенка, що виражається в навмисному порушенні традиційних норм мови, логіки та поетики, агресивному нігілізмі, епатажі та словесному експерименті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скаженкуватість, р. скаженкуватості, д. скаженкуватості, з. скаженкуватість, о. скаженкуватістю, м. скаженкуватості, к. скаженкуватосте

Більше записів