Значення
-
Стан сильного психічного збудження, що супроводжується несамовитістю, втратою самоконтролю; шаленство, лють.
-
(мед.) Те саме, що сказ (хвороба).
-
(перен.) Надмірне загострення, інтенсивне посилення чого-небудь (почуттів, явищ, процесів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скаженіння, р. скаженіння, д. скаженінню, з. скаженіння, о. скаженінням, м. скаженінні, к. скаженіння