сказа

[skɑzɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Літературний твір, заснований на фольклорних джерелах, що поєднує риси епічної прози та поезії, часто з використанням народної мови та характерної для усної творчості манєри оповіді.

  2. Власна назва (зазвичай з великої літери) конкретного твору такого жанру, наприклад, “Сказа про Ігорів похід” або “Сказа про Мамая”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сказ, р. сказа, д. сказові, з. сказ, о. сказом, м. сказі, к. сказе

Більше записів