сказ

[skɑz] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У літературознавстві — художній твір, переважно прозовий, що відтворює мовні особливості усного оповідання, імітує стиль і манеру мови вигаданого оповідача (часто простолюдина, ремісника, мандрівника тощо), через призму світосприйняття якого подаються події.

  2. У фольклористиці — жанр усної народної творчості, розповідь, що ведеться від імені безпосереднього учасника або свідка подій, з характерними рисами живої розмовної мови та специфічною інтонацією.

  3. Застаріле або діалектне — усне повідомлення, розповідь, оповідання про щось; те ж саме, що й оповідь чи розказ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сказ, р. сказу, д. сказові, з. сказ, о. сказом, м. сказі, к. сказе

Більше записів