1. У літературознавстві — художній твір, переважно прозовий, що відтворює мовні особливості усного оповідання, імітує стиль і манеру мови вигаданого оповідача (часто простолюдина, ремісника, мандрівника тощо), через призму світосприйняття якого подаються події.
2. У фольклористиці — жанр усної народної творчості, розповідь, що ведеться від імені безпосереднього учасника або свідка подій, з характерними рисами живої розмовної мови та специфічною інтонацією.
3. Застаріле або діалектне — усне повідомлення, розповідь, оповідання про щось; те ж саме, що й оповідь чи розказ.