скарбонка

Тлумачення із “Словника української мови”* СКАРБ О НКА , рідко СКАРБ О НЬКА , и, ж. Зменш . до скарб о на 1. Ксьондз , нема що казати , голосники мав добрі , гуцулія [ гуцули ] теж гула з охотою , хоч і невлад , а багачі кидали до скарбонки цілими левами (Хотк., II, 1966, 7); Довірливі люди валом валили на Маковея до кринички , і цілий день подзвонювали церковні скарбоньки , приймаючи мужицьке срібло і мідь ( Стельмах , І, 1962, 256); Надумав [ чоловік ] швидко Скарбоньку справить просту , дерев’яну , І в неї класти дороге каміння (Фр., XI, 1952, 341).