скандальчик

[skɑndɑlʲt͡ʃɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “скандал” — невеликий, незначний скандал, суперечка або галаслива історія, що не має серйозних наслідків.

  2. (у переносному значенні) Яскрава, галаслива, привертальна увагу подія чи явище, що викликає жваве обговорення, часто з відтінком іронії або захоплення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скандальчик, р. скандальчика, д. скандальчикові, з. скандальчик, о. скандальчиком, м. скандальчикові, к. скандальчику

Більше записів