скаменіння

[skɑmɛninnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес перетворення органічних решток (рослин, тварин) на камінь шляхом заміщення початкового матеріалу мінеральними речовинами; фосилізація.

  2. Медичний стан, патологічне затвердіння тканин чи органів, що набувають кам’янистої щільності; кальцифікація.

  3. Переносно: стан повної нерухомості, заціпеніння, викликаний сильним емоційним шоком, подивом або жахом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скаменіння, р. скаменіння, д. скаменінню, з. скаменіння, о. скаменінням, м. скаменінні, к. скаменіння

Більше записів