Значення
-
Стан предмета або явища, що набув властивостей каменю, перетворився на камінь; окаменіння.
-
Переносно: стан повної нерухомості, заціпеніння, остовпіння (переважно від сильних почуттів).
-
У геології та палеонтології: викопні рештки або сліди життєдіяльності давніх організмів, що збереглися в осадових гірських породах; синонім до “викопність” або “скам’янілість”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скаменілість, р. скаменілості, д. скаменілості, з. скаменілість, о. скаменілістю, м. скаменілості, к. скаменілосте