1. Стан предмета або явища, що набув властивостей каменю, перетворився на камінь; окаменіння.
2. Переносно: стан повної нерухомості, заціпеніння, остовпіння (переважно від сильних почуттів).
3. У геології та палеонтології: викопні рештки або сліди життєдіяльності давніх організмів, що збереглися в осадових гірських породах; синонім до “викопність” або “скам’янілість”.