скамандри

[skɑmɑndrɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У давньогрецькій міфології — річковий бог, син Океана і Тетії, що володів рікою Скамандр (Мендерес) у Троаді; за легендами, брав участь у Троянській війні, намагаючись захистити троянців.

  2. У переносному значенні (книжн.) — символ річкової стихії, потужного водного потоку або втілення природної сили води.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скамандри, р. скамандрів, д. скамандрам, з. скамандри, о. скамандрами, м. скамандрах, к. скамандри

Більше записів