скамандри

1. У давньогрецькій міфології — річковий бог, син Океана і Тетії, що володів рікою Скамандр (Мендерес) у Троаді; за легендами, брав участь у Троянській війні, намагаючись захистити троянців.

2. У переносному значенні (книжн.) — символ річкової стихії, потужного водного потоку або втілення природної сили води.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (множина) |