скалубинник

[skɑlubɪnnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (історичний термін) Мешканець або уродженець села Скалубин (Скалубинка) на Волині.

  2. (етнографічний термін) Представник локальної групи українців, що проживала на території села Скалубин та його околиць, яка відзначалася певними особливостями говірки та побуту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скалубинник, р. скалубинника, д. скалубинникові, з. скалубинник, о. скалубинником, м. скалубинникові, к. скалубиннику

Більше записів