1. Який перебуває у стані хвилювання, занепокоєння, втративши душевний спокій; стривожений, збентежений.
2. Який став каламутним, непрозорим (про рідину, повітря тощо); замутнений.
скаламучений
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |