скаламученість

[skɑlɑmut͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стан води, пов’язаний з наявністю завислих частинок мулу, глини, піску або інших домішок, що роблять її каламутною, непрозорою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скаламученість, р. скаламученості, д. скаламученості, з. скаламученість, о. скаламученістю, м. скаламученості, к. скаламученосте

Більше записів