сівапітек

[siʋɑpitɛk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рід викопних людиноподібних приматів, що існував у міоцені (приблизно 12-8 млн років тому) на території сучасної Азії; вважається одним з можливих предків сучасних орангутанів та, можливо, гілкою, близькою до спільного предка людини та африканських людиноподібних мавп.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сівапітек, р. сівапітека, д. сівапітекові, з. сівапітека, о. сівапітеком, м. сівапітекові, к. сівапітеку

Більше записів